не образа, а сум

між світами формується холод.

як назвати той голод,

той голод,

що людей колисає під снігом?

що невпевненим,

певне що, сміхом

поховає душевність під льоди,

під замріяні темні підводи.

заколисана кригою тиші,

опускається нижче, все нижче

наша мова безслівно-беззвучна –

та, що холодом зим нерозлучна.

автор: тетяна дятлик

 

 

 

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*